Ворушіння скошеної маси призначене для прискорення її сушіння та збереження якості і поживних речовин корму внаслідок скорочення часу знаходження під впливом природних факторів (сонячна радіація, опади).
Під час ворушіння рослинна маса розпушується, внаслідок цього краще продувається повітрям і скошені рослини швидше втрачають вологу. Так, в траві, що містить в момент скошування 77% води, через 17 годин після ворушіння залишається 32% вологи, а без ворушіння — 59%. Ворушіння скошеної трави, особливо з великою питомою вагою бобових трав, слід припиняти при вологості не нижче 45–50%. В іншому випадку якість сіна знижується і можливі великі механічні втрати за рахунок обламування листя і суцвіть.
Технологія заготівлі сіна та сінажу
Частота і доцільність ворушіння визначаються конкретними умовами технології заготівлі сіна, врожайністю, видовим складом травостою, погодними умовами. Ворушіння скошеної трави виконується ворушилками.
Робочим органом для ворушіння трав є ротор з радіально закріпленими граблинами (5–7 шт.) з пружинними зубами. Вісь ротора розташована під невеликим кутом до вертикалі в напрямку руху й опирається на самовстановне пневматичне колесо.
При русі ворушилки в робочому положенні, її ротори попарно обертаються назустріч один одному. Скошена рослинна маса з покосу зубами згрібається до міжроторної зони (середньої площини між роторами), за рахунок нахилу роторів та великої швидкості обертання розкидається, відкидаючись назад, протилежно напряму руху агрегата, і укладається на поверхню ґрунту у вигляді розпушеного шару.
При розкиданні валків рослинна маса з них розподіляється роторами по усій поверхні ґрунту у вигляді рівномірного за товщиною розпушеного шару.
АГРОТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ВОРУШІННЯ
1. Перше ворушіння проводиться через 2–4 години після скошування трав, наступні — через 3–4 години.
2. Згрібання у валки починається, коли відбувається зниження рівня вологості трави: злакових до 40%, а бобових — 50%.
3. При ворушінні пров’ялена маса повинна укладатись розпушеним шаром з рівномірним розміщенням стебел по площі покосу, без їх скупчення.
4. Рослинна маса з нижньої частини шару повинна переміщуватись на поверхню.
5. Швидкість руху агрегату при ворушінні 6–8 км/год.
6. Дія робочих органів на скошену масу не має призводити до механічних втрат найбільш цінної для корму частини рослин — листків і суцвіть.