
Скошування трав: технології заготівлі кормів
Високоякісні корми із трав отримують при збиранні у ранні фази вегетації, коли їхня маса багата на протеїн, легкоперетравну клітковину та вітаміни. Пояснюється це кращою морфоструктурою рослин у ранні...
Високоякісні корми із трав отримують при збиранні у ранні фази вегетації, коли їхня маса багата на протеїн, легкоперетравну клітковину та вітаміни. Пояснюється це кращою морфоструктурою рослин у ранні...
Листя та молоді бутони рослин є найбільш поживними їх частинами. В них міститься в кілька разів більше протеїну та мінеральних речовин, а також у 10–15 разів більше каротину порівняно зі стеблом. Окрі...
Скошування та плющення є ключовими технологічними процесами у заготівлі кормів, оскільки вони безпосередньо впливають на збереження поживних речовин та ефективність підсихання рослинної маси.
Ці процеси разом забезпечують швидке, рівномірне підсихання та мінімальні втрати поживних речовин, що критично важливо для отримання якісного корму.
Скошування трав у ранні фази вегетації забезпечує високу поживність кормів завдяки багатому вмісту протеїну, легкоперетравної клітковини та вітамінів. Листки рослин містять у 2,0–2,5 раза більше білкових речовин і в 10 разів більше вітамінів, ніж стебла, що робить їх більш поживними.
Важливо враховувати фазу розвитку багаторічних трав для визначення оптимальних строків збирання, що впливає на загальну продуктивність луків. Тонконогові (злакові) трави скошують у фазі виходу в трубку — початку колосіння, а бобові трави слід збирати на початку бутонізації — бутонізація і закінчувати його не пізніше ніж на початку цвітіння. Висота скошування рослин впливає на відновлення травостою: трави відростають швидше, якщо зрізання проведене вище точки росту, і повільніше — при її пошкодженні.
Плющення рослинної маси сприяє рівномірному сушінню всіх частин рослин, що особливо важливо при заготівлі сіна з бобових трав. Листя та молоді бутони рослин є найбільш поживними їх частинами, містять більше протеїну та мінеральних речовин, а також у 10–15 разів більше каротину порівняно зі стеблом.
Процес плющення полягає у проходженні рослинної маси між двома паралельними, горизонтально розміщеними один над другим циліндричними вальцями з зустрічним обертанням, які з певним зусиллям стискають рослинну масу, руйнуючи при цьому покривну тканину стебел (шкірку) з утворенням на ній поперечних зломів та поздовжніх тріщин, через які стебла швидко втрачають вологу. Завдяки плющенню швидкість вологовіддачі у стебел прискорюється на 25–30% і практично зрівнюється з швидкістю вологовіддачі листків, забезпечуючи рівномірність сушіння всієї рослинної маси.