Концепція регенеративного землеробства в останні роки набирає популярності. Вона має численні переваги для здоров’я ґрунтів, населення та екосистем загалом. Її внесок у вирішення глобальних проблем отримує все більше визнання. Це також форма сільського господарства, яка приносить із собою нові методи ведення сільського господарства, для впровадження яких може знадобитися певний час.
Здоров'я ґрунту: акцент на регенерації
За даними Організації Об’єднаних Націй, 40% земель в усьому світі деградують через втрату органічної речовини та біорізноманіття, а також через забруднення води. Відновлювальне землеробство може покращити структуру та родючість ґрунту. Воно також збільшує водоутримуючу здатність та збагачує ґрунт порівняно з традиційними системами. Крім того, на додаток до сприяння розвитку рослинного покриву та обмеження обробітку ґрунту, регенеративне землеробство є чудовою можливістю для боротьби з ерозією ґрунту.
Боротьба зі зміною клімату шляхом фіксації вуглецю в ґрунті
За оцінками Організації Об'єднаних Націй, збільшення вмісту вуглецю в ґрунті на 0,4% може компенсувати щорічний приріст парникових газів, таких як CO2. Ґрунтозахисні сільськогосподарські практики, на яких базується регенеративне землеробство, можуть утримувати на 20% більше вуглецю, ніж традиційна система. Тому є підстави вважати, що регенеративне сільське господарство та його здатність поглинати вуглець може стати одним з ключових рішень для обмеження глобального потепління.
Відновлювальне сільське господарство може зберегти світове різноманіття
Згідно зі звітом ООН за 2019 рік, 1 мільйон із 8 мільйонів видів у світі перебувають під загрозою зникнення. Втрата біорізноманіття в основному є наслідком діяльності людини. Причинами є зміни у землекористуванні, забруднення та зміни клімату. Проте біологічне різноманіття має важливе значення для нашого існування. Регенеративне землеробство спрямоване на відновлення біорізноманіття. Його внесок є неоціненним у підтримку політичних цілей Європейського Союзу щодо відновлення принаймні 30% морських і наземних територій ЄС і збереження 10% океанів і земель ЄС недоторканими, особливо в районах з високим вмістом вуглекислого газу. Методи регенеративного сільського господарства, які могли б покращити ситуацію, включають зменшення використання хімічних речовин та добрив, інтенсивні методи обробітку ґрунту та вирощування монокультур з одночасним засадженням луків або проміжних покривних культур, використання витривалих генетичних видів, довгі сівозміни, тощо.
Впровадження політики підтримки відновлюваного сільського господарства
Відновлювальне сільське господарство є складною системою для впровадження. Це вимагає глобального бачення ферми. Одним із головних викликів є реалізація політики, яка дозволить досягти цих амбітних цілей. Виникає кілька питань:
- Необхідність інтеграції тваринництва в суто рослинницькі господарства є справжнім викликом для фермерів, які роками спеціалізувалися на виробництві сільськогосподарських продуктів. Для адаптації ферм потрібні значні інвестиції.
- Так само необхідні маркетингові дослідження ринку для нових виробництв з точки зору тривалих сівозмін, тваринництва та спеціалізованих галузей орних культур.
- Потрібна колективна та індивідуальна рефлексія та відповідна підготовка.
- Фермери стикаються зі складним перехідним періодом, що може призвести до зниження врожаю та прибутковості.
Тому для їх підтримки потрібна економічна допомога.
Джерела: