Стале сільське господарство базується на 4 критеріях: економічному, екологічному, соціальному та регіональному. Виклики сталого сільського господарства стосуються цих критеріїв. Точність.
Економічні, соціальні, екологічні та регіональні виклики для сталого сільського господарства
Стале сільське господарство вважається одним із шляхів вирішення сучасних і майбутніх глобальних проблем. Вважається, що воно сприяє зменшенню викидів парникових газів і глобального потепління. Це може зберегти навколишнє середовище та забезпечити гідний дохід для фермерських господарств, які ведуть сталий спосіб життя. Це також може допомогти відновити зв’язок, ослаблений протягом останніх 50 років, між різними географічними регіонами, особливо між містом і селом. Воно використовує різні методи та системи, засновані на так званому сталому виробництві, для збереження природних ресурсів та майбутніх поколінь. Воно відповідає економічним, екологічним і соціальним критеріям. Які виклики стоять перед цим типом виробництва?
Стале виробництво означає кількість і якість
Головним завданням для будь-якого методу сільського господарства є задоволення глобального попиту на виробництво аграрної продукції шляхом гарантування достатньої врожайності. Це називається продовольчою безпекою. Сільське господарство повинно бути здатним прогодувати зростаюче населення, але не за допомогою будь-якої сільськогосподарської практики. Для того, щоб сільське господарство вважалося стійким, необхідно, щоб фермери могли виробляти великі обсяги та бути прибутковими, відповідаючи при цьому вимогам якості, пов’язаним з екологічними та соціальними критеріями.
Також необхідне великомасштабне виробництво, оскільки з'явилися нові способи використання сільськогосподарських культур, зокрема, в енергетиці. Потенційні продовольчі культури стають джерелами енергії. Джерела енергії також мають велике значення для майбутнього як заміна викопному паливу, яке завдає шкоди навколишньому середовищу та спричиняє глобальні зміни клімату.
Стійке сільське господарство, екологічно чисте
Щоб система була стійкою, вона має вистояти протягом тривалого часу. Щоб вистояти з часом, необхідно підтримувати умови, які дозволяють їй функціонувати. У цьому відношенні важливим є баланс системи. Стале землеробство має прагнути підтримувати або збагачувати ресурси, від яких воно залежить: біорізноманіття, якість ґрунту, води та повітря тощо. Воно також має сприяти обмеженню глобального потепління. З практичної точки зору, цілі сталого розвитку спрямовані на:
- Обмежити використання ресурсів (добрив, хімічних продуктів, пестицидів тощо), щоб уникнути стоків та можливого забруднення.
- Використовувати натуральні продукти та альтернативні рішення для біоконтролю.
- Зменшення обробітку ґрунту і посів покривних культур для обмеження ерозії та посилення фіксації вуглецю в ґрунті.
- Відновлення живоплотів для збільшення біорізноманіття.
Соціальні та економічні виклики: покращення умов праці та доходів фермерів
За даними ООН (Організація Об’єднаних Націй), сільськогосподарська робоча сила виробляє понад 3600 мільярдів доларів доданої вартості. Це на 78% більше економічної вартості порівняно з початком 21 століття. Проте кількість людей, зайнятих у сільському господарстві, скоротилася на 16%. Цей відсоток ще вищий у країнах з розвиненою ринковою економікою, і питання оновлення поколінь є дуже актуальним у цьому секторі. В основі проблеми лежить низький рівень заробітної плати та важкі умови праці. Завдання сталого землеробства на майбутнє полягає в тому, щоб гарантувати гідні умови життя та праці для працівників сільського господарства. Механізація, усунення посередників, підтримка державної політики щодо встановлення справедливих цін і використання методів колективної організації, таких як кооперативи з виробництва техніки тощо, можуть сприяти вирішенню цієї проблеми.
Підтримка стійкого сільського господарства шляхом освіти для налагодження зв’язків із місцевими спільнотами
Ще одним завданням сталого сільського господарства є розвиток зв'язків між населеними пунктами шляхом зближення споживачів і виробників. Очевидно, мета полягає в тому, щоб повернутися до здорової місцевої їжі, щоб краще споживати: місцеві сезонні продукти за справедливою ціною для тих, хто бере участь у їх виробництві. Створюються соціальні зв’язки та високоякісні робочі місця на місцевому рівні, а здорові продукти харчування стають більш доступними завдяки відродженню сільського середовища та зближенню міста та села. Державне фінансування доступне для таких проектів, які часто реалізуються спільно гравцями аграрного сектору.
Будь-яка освітня ініціатива, яка робить можливим спілкування між різними зацікавленими сторонами, заохочується, щоб допомогти розвивати цей важливий аспект сталого розвитку сільського господарства.
